04/08/2026
Матеріалознавство рідко потрапляє в заголовки новин. Але саме завдяки йому смартфони стають міцнішими, ✈️ літаки витримують екстремальні навантаження, а новітні медичні технології отримують шанс на розвиток. Можна сказати, що матеріалознавці створюють основу для більшості високотехнологічних рішень, хоча їхня робота майже завжди залишається непомітною.
🔬 Та між створенням нового матеріалу в лабораторії й появою готового продукту на ринку лежить довгий і непростий шлях. Саме про це говорили учасники дискусії «InnoTour: Як загартовується інноваційний бізнес», що відбулася у Kyiv Academic University.
💬 Розмова вийшла не лише про науку, а й про взаєморозуміння. Адже проблема часто не в тому, що українські науковці не мають сильних ідей. Проблема в тому, що наука й бізнес нерідко говорять різними мовами.
📚 Науковці звикли мислити категоріями досліджень, гіпотез і довготривалих експериментів. 💼 Бізнес живе іншими запитаннями: скільки це коштуватиме, коли окупиться, чи можна масштабувати технологію і хто її купуватиме. Через це перспективні розробки інколи так і залишаються в лабораторіях.
👩🔬 Докторка технічних наук Марина Стороженко поділилася досвідом співпраці з промисловістю. За її словами, науковці часто не знають, як правильно презентувати свої розробки потенційним партнерам, а представники бізнесу не завжди розуміють специфіку наукової роботи. Перші зустрічі дослідників із підприємцями це добре продемонстрували: замість відповіді на практичні запити бізнес отримував складні теоретичні презентації з формулами та науковою термінологією.
💡 PhD з фізики Григорій Монастирський звернув увагу на ще одну важливу річ: сама по собі навіть дуже сильна ідея ще не є продуктом. Якщо технологія не вирішує конкретної проблеми ринку, вона навряд чи знайде свого споживача.
🤝 Водночас і науковець не повинен ставати продавцем власних розробок. Комерціалізація потребує зовсім інших компетенцій — знання ринку, фінансів, інтелектуальної власності, переговорів, маркетингу. Якщо дослідник змушений займатися всім одночасно, часу на власне науку майже не залишається.
🌉 Саме тому дедалі більшої ваги набувають фахівці, які можуть стати своєрідними «перекладачами» між двома світами — пояснити бізнесу цінність наукової розробки, а науковцям допомогти зрозуміти реальні потреби ринку.
🎓 Саме таких спеціалістів сьогодні готують у Kyiv Academic University за напрямом менеджменту інновацій. Їхнє завдання — супроводжувати технології від лабораторії до виробництва, допомагати із захистом інтелектуальної власності, оцінкою ринку, залученням інвестицій та розвитком стартапів.
🌍 Світовий досвід давно показав: найбільші технологічні прориви народжуються там, де поруч працюють наука, бізнес і професійні менеджери інновацій. Україна має сильну наукову школу. Наступний крок — навчитися ефективно перетворювати наукові результати на продукти, які працюватимуть для економіки країни.
📖 Читати новину повністю можна за лінкому коментарі
